Розроблено метод синтезу і синтезовано функціоналізовані фосфонопептиди, включаючи фторовмісні похідні, з метою вивчення їх біологічних властивостей;

Синтезовано хіральні фосфорорганічні і фосфор-фторорганічні синтетичні блоки для синтезу фосфонотирозину; Розроблено метод синтезу і синтезовано оптично активні фосфорорганічні аналоги ізостатину, фосфонові кислоти що містять ізоіндолін-1-онову групу та ацилімінофосфонати що містять епоксиіндолонову групу;

Вивчено особливості взаємодії триетилфосфіта з β-(аміно, алкокси)вінилкетонами різноманітної будови та синтезовано фізиологічно активні фторо- та фосфоровмісні сполуки.

Розроблена процедура аналітичного контролю енантіомерної чистоти a-амінофосфонових кислот методом оберненофазової високоефективної рідинної хроматографії;

Встановлено, що похідні енантіомерних a,a-дифтор-β-амінофосфонатів здатні зв’язуватися з альбуміном із сироватки людини, впливаючи на швидкість фрагментації 5-нітробензізоксазолу (елімінування Кемпа), що його каталізує альбумін. Досліджено вплив ряду фосфонових кислот різної структури на активність протеїнтирозинфосфатази з йерсинії (YopH), при цьому показано, що ковалентне закріплення фосфонат них фрагментів до платформи калікс[4]арену може бути результативним напрямом дизайну інгібіторів протеїнтирозинфосфатаз.

Проведена адаптація відомих клітинних моделей in vivo для експериментального тестування активностей 4 відомих лікарських сполуки – памідронат, клодронат, ібандронат та алендронат. Експериментально встановлені дози гострої токсичності сполук для експериментальних мишей та діапазон оптимальних доз для відтворення ефективної дії цих сполук на рівні клітини.